Опис досвіду роботи учителя англійської мови Бойко Наталії Петрівни

Опис досвіду роботи

вчителя англійської мови Гощанської

гімназії Бойко Наталії Петрівни

Робота вчителя іноземної мови надзвичайно цікава і різноманітна, адже щодня потрібно знайомити дітей із чимось новим, робити їм якийсь сюрприз, отже, і для мене особисто кожний день приносить нові знання. Вдосконалююсь разом зі своїми учнями.

Основні свої завдання вбачаю у:

- навчанні учнів мовного матеріалу з метою використання його в усному і писемному мовленні;

- формуванні умінь користуватися у процесі спілкування мовленнєвими реаліями (зразками), особливими правилами мовленнєвої поведінки, характерними для країни, мова якої вивчається;

- опануванні учнями стратегіями мовленнєвої діяльності, спрямованої на розв'язання навчальних завдань і життєвих проблем;

- вихованні позитивного ставлення до іноземної мови як засобу спілкування, поваги до народу, носія цієї мови, толерантного ставлення до його культури, звичаїв та способу життя.

Вже третій рік працюю над проблемою "Формування соціокультурної компетенції учнів на уроках англійської мови". Адже соціокультурна компетенція є складовою частиною комунікативної компетенції, формування якої визначається у державному стандарті "Іноземні мови" як основна мета навчання іноземним мовам у середній школі.

Актуальність теми зумовлена тим, що соціокультурна компетенція є одним із важливих показників готовності особистості до міжкультурної комунікації і є обов'язковою складовою процесу навчання іноземній мові.

Україна на початку XXI століття перебуває на етапі трансформації суспільного розвитку і радикальних перетворень у сфері освіти.

Одним із пріоритетних завдань навчання іноземній мові визнається формування в учнів соціокультурної компетенції, що передбачає наявність знань про національно-культурні особливості країни, мова якої вивчається, про норми мовленнєвої та немовленнєвої поведінки її носіїв і вміння моделювати свою поведінку відповідно до цих особливостей і норм. Тим самим сучасна концепція мовної освіти робить важливий акцент на необхідності не обмежувати вивчення іноземної мови її вербальним кодом, а формувати у свідомості учня "картину світу", притаманну носієві цієї мови як представникові певної культури і певного соціуму.

Науково-теоретична база. В останні роки посилилась увага науковців до феномену "Соціокультурна компетенція", як одного з важливих показників готовності особистості до міжкультурної комунікації. Ця проблема не є новою, однак у більшості наукових праць вона, здебільшого, розглядається у контексті навчання у початковій та основній школі (Н. Гез, О. Коломінова, 3. Корнаєва, О. Первак, Ю. Пассов), а також у немовних та технічних вищих навчальних закладах (Н. Бориско, Н. Ішханян, С. Козак, Т. Опанасенко, В. Топалова, Т. Третьякова).

Проте саме для учнів, на мій погляд, існують найбільш сприятливі дидактико-методичні умови для формування соціокультурної компетенції з урахуванням їхніх вікових особливостей. У зв'язку з цим виявляється актуальним обґрунтування змісту соціокультурної компетенції як обов'язкової складової процесу навчання іноземній мові, визначення комплексу умов ефективного її формування в учнів, впливу цього процесу на особистість учня. Все це сприяє вдосконаленню навчального процесу у навчальних закладах.

Таким чином, соціальна і педагогічна значущість проблеми формування соціокультурної компетенції та необхідність визначення основних її характеристик та особливостей організації навчального процесу, який забезпечував би достатній рівень її сформованості в учнів відповідно до основної мети навчання іноземної мови - підготовки до міжкультурної комунікації - зумовили актуальність та вибір теми: "Формування соціокультурної компетенції учнів на уроках англійської мови".

Практична значущість. У цей час практично ніхто не заперечує той факт, що іноземна мова, поряд з навчанням спілкуванню і підвищенням рівня загальної професійної культури, має ще й значне виховне значення. У сучасних умовах - це готовність сприяти налагодженню міжкультурних зв'язків, представляти країну на міжкультурних інтеракціях, ставитися з повагою до духовних цінностей інших культур. Відповідно основна мета навчання іноземній мові може бути досягнута тільки при адекватному розвитку соціокультурної компетенції тобто при формуванні іншомовної соціокультурної компетенції необхідно виховувати комунікативно активну особистість, здатну забезпечити адекватне міжкультурне спілкування, діалог культур.

Діалог культур передбачає знання власної культури й культури країни, мови яких вивчаються.

Провідна ідея досвіду. Розуміння того, як географічне положення і клімат країни визначають її побут, економіку і традиційні зв'язки, знання основних віх розвитку історії, видатних подій і людей, релігійних вірувань й обрядів полегшує завдання міжкультурного спілкування, уміння знаходити загальне й відмінне у наших традиціях і стилях життя, вести діалог на рівні. Соціокультурна компетенція є інструментом виховання міжнародно-орієнтованої особистості, що усвідомлює взаємозалежність й цілісність світу, необхідність міжкультурного співробітництва у рішенні глобальних проблем людства.

Інноваційна значущість. У своїй роботі впроваджую проблемні, частково-пошукові, креативні методи; інноваційні технології; проектну технологію; ігрові технології; поєдную групові та індивідуальні форми роботи.

Кожен учень, задіяний у навчанні з використанням комп'ютерних й інтерактивних технологій, завжди має можливість для самостійності та творчого підходу у виборі способів пошуку інформації відповідно до рівня підготовки та своєї мовленнєвої компетенції.

Застосовую елементи інтерактивних технологій формування творчої особистості.

Суть досвіду. Проблема викладання іноземної мови у школі є досить актуальною. Перед викладачами іноземної мови стоїть завдання сформувати особистість, яка буде здатна брати участь у міжкультурній комунікації. Досягнення комунікативної компетенції неможливе без оволодіння певним обсягом культурної інформації, без ознайомлення учнів з культурою народу, мову якого вони вивчають. У зв'язку з цим компонентом змісту навчання поряд з комунікативною компетенцією виступає також і соціокультурна компетенція, яка складається з країнознавчої та лінгвокраїнознавчої компетенцій.

Іншомовна соціокультурна компетенція - це знання культурних особливостей носіїв мови, їх звичок, традицій, норм поведінки, етикету і вміння розуміти і адекватно використовувати їх у міжкультурній комунікації, залишаючись при цьому носієм іншої культури.

Країнознавча компетенція - це знання учнів про культуру країни, мова якої вивчається (знання історії, географії, економіки, державного устрою, особливостей побуту, традицій та звичаїв країни).

Лінгвокраїнознавча компетенція передбачає володіння учнями особливостями мовленнєвої та не мовленнєвої (міміка, жести, що супроводжують висловлювання) поведінки носіїв мови в певних ситуаціях спілкування, тобто сформованість в учнів цілісної системи уявлень про національно-культурні особливості країни, що дозволяє асоціювати з мовною одиницею ту ж інформацію, що і у носіїв мови, і досягти у такий спосіб повної комунікації.

У сучасній методиці викладання іноземної мови виділяють наступні етапи у лінгвокраїнознавчих прийомах:

1) презентація (первісне ознайомлення учнів з новим для них матеріалом);

2) закріплення (меморизація, чи переклад первісних знань, умінь і навичок з короткочасної в довготривалу пам'ять);

3) активізація (введення засвоєного матеріалу до активного словника мови, яка вивчається, тобто вживання у мовленні).

Так, при вивченні іноземної мови обов'язково повинно бути передбачене:

- оволодіння знаннями про культуру, історію, реалії та традиції країни, мова якої вивчається;

- залучення до діалогу культур;

- порівняння явищ іноземної мови, що вивчається, з рідною мовою;

- уміння вчитися (працювати з книгою, підручником, довідковою літературою, словниками) та ін.

Досягнення цих цілей навчання іноземної мови можливе за умов взаємопов'язаного вивчення мови і культури народу - носія цієї мови, а також активної комунікативно-пізнавальної діяльності учня як суб'єкта навчання.

Досить важливим є розгляд питання шляхів розвитку соціокультурної компетенції.

Поширеним прийомом є колаж.

Колаж - це засіб створення образу іншомовної дійсності. У методиці

колаж - це прийом, що передбачає послідовність нарощування лексичного фону на певне ключове поняття, що семантизується або засвоюється. З іншої точки зору, це наочний посібник, який містить ключове поняття, а навколо нього поняття-супутники.

У процесі роботи над колажем методисти виділяють 3 етапи:

1) орієнтовний, суть якого в ознайомленні з блоком-колажем, спрямований на подачу основної інформації;

2) аналітичний, який детально розкриває текстові матеріали, зв'язки між поняттями контексту;

3) синтезуючий, який має на меті синтезування усієї сприйнятої інформації і вихід на рівень мовленнєвої діяльності.

Мета колажу - побудувати у свідомості учнів яскравий, зрозумілий образ реалій дійсності іншого народу, поряд із засвоєнням відповідних мовних засобів.

У процесі навчання іноземної мови як феномену культури в умовах відсутності іншомовного та іншо-культурного середовища зростає роль рецептивних видів мовленнєвої діяльності, зокрема читання іншомовних текстів

Читання іноземною мовою як комунікативне вміння та засіб спілкування є найбільш розповсюдженим способом іншомовної комунікації, яким учні середньої школи мають оволодіти згідно з вимогами чинної програми та Державного стандарту з іноземних мов. За умови протікання процесу оволодіння іноземною мовою поза межами вторинної мовної спільності, роль художнього тексту значно зростає, оскільки він певною мірою реконструює мовне середовище. Художні тексти відіграють провідну роль і в пізнанні інокультурної дійсності, і у формуванні позитивного ставлення до країни та народу, мова якого вивчається. На старшому ступені навчання у гімназії читання набуває вагомого значення у процесі навчання іноземної мови. Уміння читати надає можливість випускникам школи у своїй подальшій діяльності користуватися іншомовною літературою для пошуку інформації за фахом чи інформації, яка цікавить, задоволення своїх читацьких чи творчих потреб, удосконалення умінь усного мовлення і т. ін.

Художній твір вважається одним з найдоступніших джерел пізнання іноземної культури. Літературний текст можна використовувати для отримання країнознавчих знань та розвитку соціальної орієнтації; семантизації мовних одиниць та розвитку лінгвістичного здогаду; організації спілкування та обговорення певної теми, яка належить до певної галузі соціокультурних знань. Однак, слід пам'ятати, що успішність використання літературного тексту, як одного із засобів розвитку соціокультурної компетенції, не в останню чергу залежить від системи дотекстових і післятекстових завдань, спрямованих на видобування соціокультурної інформації.

Переваги використання літературних текстів пов'язані з тим, що літературний текст є автентичним (еталоном мовлення, який зафіксовано фізично на папері, та до якого можна повертатись чимало раз) та художнім (таким, що здійснює виховний вплив на особистість учня шляхом дії наемоції). Труднощі у використанні літературних текстів на занятті пов'язані з тим, що текст, який використовується, як правило, є уривком, частиною більшого тексту. Для адекватного сприйняття літературного тексту в учнів мають також бути сформовані навички досвідченого читання, що дозволяють їм інтерпретувати не лише зміст, а й проблематику, систему образів та образотворчих засобів, форму та структуру тексту.

Відбір літературних текстів треба здійснювати на основі систематизуючого принципу. Як правило, вибір того чи іншого тексту обумовлений темою серії занять, які вивчаються. Мета роботи над текстом - заповнити білі плями в когнітивній картині світу.

Окрім наведених методів та форм, існують такі як:

1 Використання автентичних пісень, приказок та прислів'їв на уроках іноземної мови;

2 Проведення позакласних заходів під час вивчення свят і традицій англомовних країн;

3 Проведення нетрадиційних уроків;

4 Навчання мовленнєвому етикету та розмовної англійської мови;

5 Використання таких прагматичних матеріалів, як меню, оголошення, реклама, анкети, етикетки, афіші, квитки;

6 Рольові ігри;

7 Використання автентичного відео матеріалу;

8 Використання мультимедійних презентацій;

9 Проекти та повідомлення;

10 Комплекс спеціальних вправ (робота з текстами лінгвокраїнознавчого змісту, картинками, географічними мапами, знаками й символами культури, квізами).

Ефективним засобом, який сприятиме підтриманню готовності і вміння вчителя сформувати потрібні знання в своїх учнів, може бути створення власного соціокультурного портфелю. Це папка, де зібрана найрізноманітніша інформація соціокультурної спрямованості. Умовно її можна розділити на такі частини:

• Вступ

• Вміння і здібності, необхідні для формування СКК

• Вірші

• Пісні

• Текстотека

• Ігротека

• Уроки із соціокультурним забарвленням

• Пошукові соціокультурні завдання

• Соціокультурні проекти

• Підсумки

Результативність досвіду. Навчальна діяльність на уроках англійської мови не покликана просто дати учню суму знань, умінь та навичок, а й сформувати в нього соціокультурну компетенцію. Це можливо під час застосування спеціальних технологій.

Спостерігаючи за навчальним процесом, роблю висновок про стабільні результати та позитивну динаміку в усіх класах. Учні мають високий рівень навчальної мотивації, навчені визначати цілі власної діяльності, прагнуть до досягнення успіху.

Розвитку навчальних, інтелектуальних і творчих можливостей учнів сприяє також участь в олімпіадах та конкурсах ("Puzzle", "Гринвіч", "Flex"), написання пошукових, науково-дослідницьких робіт для участі у конкурсі-захисті МАН.

Результати олімпіад.

2010р. - Шевчук Марія (11кл.) 1-ше місце у районній олімпіаді

2010р. - Сливка Ольга (11кл.) 2-ге місце у районній олімпіаді

2011р. - Шевчук Марія (11кл.) 3-тє місце в обласній олімпіаді

2014р. - Сауляк Микола (10кл.) 3-тє місце у районній олімпіаді

У старших та середніх класах готую і проводжу предметні тижні, виховні заходи ("День Європи", "День Канади", "Конкурс читців поезії Т.Г. Шевченка англійською мовою" ); у 1-4-х - виступи на новорічних ранках, випускних вечорах.

Влітку 2015 року в гімназії працював літній мовний табір, де діти удосконалювали знання з англійської мови, розіграли п'єсу "Ріпка" , грали в ігри на свіжому повітрі.

Труднощі, які виникають у формуванні соціокультурної компетенції учня

Для вчителя

Для учня

Труднощі, які пов’язані з:

– недостатністю знань у вчителя іноземної мови методичних особливостей соціокультурного підходу в навчанні, що потребує додаткового часу для підготовки до уроків;

– недостатністю інформативності вчителя іноземної мови в питаннях соціокультурних особливостей країн, мову яких вивчають (в основному студенти виділили культурознавчі знання, меншою мірою – фонові і лінгвокраїнознавчі соціокультурні знання);

– психологічними труднощами для вчителя, які обумовлені необхідністю перегляду своєї ролі в контексті соціокультурного підходу (вчитель – мовний партнер, фасилітатор і організатор самостійної пошукової роботи учня);

– недостатністю методичного і навчального матеріалу, який містить соціокультурні свідчення;

– невеликим набором методичних прийомів і технологій щодо виконання соціокультурних завдань, вправ, спрямованих на оволодіння вербальними і невербальними засобами спілкування на основі осмислення та інтерпретації соціокультурної інформації;

– невмінням організувати різноманітні форми роботи з метою засвоєння соціокультурної інформації: соціокультурні рольові ігри, психодрами, дебати, дискусії і т.д.;

– невпевненістю стимулювання пошукової діяльності учнів для находження недостатньої соціокультурної інформації.

Труднощі, які пов’язані з:

– неординарністю побудови заняття, де провідна роль часто належить не вчителю, а самому учню;

– необхідністю не тільки досягнення комунікативних задач, але й особистісто-формувальних;

– невмінням адекватно вибирати соціокультурні ситуації, модель вербальної або невербальної поведінки;

– невмінням самостійно знаходити потрібну соціокультурну інформацію з доступних джерел;

– ускладненнями коментування й інтерпретації невідомих соціокультурних явищ.

Висновок. Всі перераховані вище форми і методи викладання матеріалів країнознавчого і лінгвокраїнознавчого змісту сприяють більш ефективній передачі школярам іншомовної культури, сприяють їхньому залученню у діалог культур, розвивають загально навчальні вміння учнів, їх творчі й пізнавальні вміння, підвищують інтерес до вивчення іноземної мови

Значну увагу приділяю самоосвіті, виробленню власної методичної культури. Упродовж багатьох років черпала «золоті зерна» з педагогічної літератури, знайомилася з досвідом учителів-новаторів.

У 2012 році здобула перемогу в районному турі конкурсу-ярмарку педагогічної творчості, підготувавши методичний посібник "Формування фонетичної компетенції учнів на уроках англійської мови "; а у 2014 році отримала диплом РОІППО за актуальність змісту та практичне спрямування посібника "Формування соціокультурної компетенції учнів на уроках англійської мови."

Список використаних джерел

1. Вовченко Н. Ф. Across the English-speaking world: Great

Britain: Посібник для старших класів шкіл з поглибленим вивченням англійської мови, ліцеїв, коледжів та гімназій гуманітарного профілю.— Тернопіль: Лібра Терра, 2009 - 200 с: іл.

2. Колодько Т.М. До питання формування іншомовної
соціокультурної компетенції студентів // Матеріали міжнародної наук.-
практ. конференції НПУ імені М.П.Драгоманова "Підготовка вчителя
початкових класів в умовах нової парадигми освіти". - Київ: НПУ, 2004.

3.Колодько Т.М. Педагогічні умови ефективного формування соціокультурної компетенції студентів у процесі вивчення іноземної мови // Наукові записки: 36. наук, праць. - К.: НПУ, 2004. - Вип. 57. - С. 54-63.

4. Полянкова С.Є., Рижих Н.І. English All Year Around. - Д: ТОВ ВКФ „БАО", 2006.

5. Redaelli A., Invernizzi D. Eyewitness: Culture in a

changing world. Pearson Education Limited, 2002.

6. http://ua.convdocs.org/download/docs-l 1078/11078.doc